August Zamoyski. Myśleć w kamieniu

Obejrzyjcie filmową relację z otwarcia wystawy

Wirtualny spacer po wystawie czasowej „August Zamoyski. Myśleć w kamieniu”

*** *** ***
[FOR ENGLISH PLEASE SCROLL DOWN],
[Україномовна версія нижче]

Gdańska odsłona wielkiej monografii Augusta Zamoyskiego (1893-1970) to wielowątkowa opowieść prezentująca zarówno twórczość, jak i niezwykle barwne życie artysty. Opowiedziana jest ona nie tylko za pomocą dzieł rzeźbiarskich, ale także ogromnej spuścizny archiwalnej zawierającej fotografie, unikatowe filmy, notatki, korespondencję czy szkicowniki. 

Wyłania się z niej sylwetka niekonwencjonalnego człowieka o wielorakich talentach i przymiotach: arystokraty, twórcy, melomana, teoretyka sztuki, obieżyświata, zapalonego sportowca, poligloty, nauczyciela, przyjaciela słynnych artystów i pisarzy oraz – przede wszystkim – jednego z najznakomitszych polskich rzeźbiarzy XX wieku. 

Wystawa dzieli się na kilka rozdziałów, które opowiadają o kolejnych etapach twórczości artysty, a przede wszystkim o jego pasjach, podróżach, talentach, upodobaniach i niezwykłym umiłowaniu życia. Pierwszy nosi tytuł Jabłoń (1893-1924). Przedstawia czas spędzony przez Zamoyskiego w należącym do jego arystokratycznej rodziny majątku na Lubelszczyźnie. Już wówczas podejmował pierwsze próby rzeźbiarskie. W ramach kolejnego, Spotkanie z Ritą (1914-1918), śledzimy jego losy podczas pierwszej wojny światowej, gdy trafił do obozu jenieckiego i szpitala w Berlinie. Tutaj, podczas występu, spotkał słynną włoską tancerkę – Ritę Sacchetto, która została jego żoną, muzą i modelką. To Rita przyśpieszyła jego decyzję, aby skupić się przede wszystkim na rzeźbiarstwie. Niebawem dołączył do awangardowej, ekspresjonistycznej grupy Bunt działającej w Poznaniu. W dziale Zakopane (1918-1924) pokazujemy twórczość z okresu spędzonego w stolicy Tatr, kiedy związał się z krakowską grupą ekspresjonistów polskich, późniejszych formistów. Jego formistyczne rzeźby z tego czasu niemal nie zachowały się, postanowił je bowiem zniszczyć – w dramatyczny sposób żegnając się z tym rozdziałem w swojej twórczości. 

Następny etap drogi twórczej został nazwany Nowy Jork-Paryż (1921-1924). Pobyt Zamoyskiego w Nowym Jorku trwał około roku, rzeźbił tam przede wszystkim popiersia (między innymi aktorki filmowej Marion Davies). W 1924 roku zamieszkał w Paryżu. Tu zaprzyjaźnił się z artystycznym środowiskiem École de Paris i wystawiał swoje rzeźby na paryskich salonach. W 1927 roku poznał śpiewaczkę Annę Marię (Manetę) Radwan – tym samym zapraszamy do sekcji Podróże z Matą (1927-1935). To druga kobieta, którą namiętnie rzeźbił i fotografował. Była nie tylko jego ukochaną i towarzyszką podróży, lecz przede wszystkim muzą. Powrót do porządku – pracownia (1925-1939) przedstawia okres, kiedy rzeźbiarska aktywność Zamoyskiego zmierzała już w kierunku reinterpretacji klasycyzmu. Z kolei Powrót do porządku – Brazylia to historia piętnastu lat, które od 1940 roku (po kapitulacji Francji) Zamoyski spędził właśnie w Ameryce Południowej. Był to dla niego okres zupełnie nowych doświadczeń. W Rio de Janeiro założył Wolną Szkołę Rzeźbiarską, działającą przy Akademii Sztuk Pięknych. W ostatniej sekcji, W stronę sacrum (1945-1970), zobaczymy, jak w jego twórczości zaczęła dominować tematyka religijna. Osiadł wówczas ponownie we Francji, w Saint-Clar-de Rivière koło Tuluzy, gdzie mieszkał do śmierci.  

Obok materiałów archiwalnych, na ekspozycji zobaczymy 86 rzeźb Zamoyskiego, pochodzących z wszystkich wyżej wymienionych okresów jego twórczości. Uzupełnią je prace artystów, których spotkał na swojej drodze, takich jak Stanisław Ignacy Witkiewicz czy Rafał Malczewski, a także wykonane przez studentów warszawskiej ASP rzeźby nawiązujące do zaginionych prac formistycznych Zamoyskiego, stanowiące swoisty hołd młodych artystów. Wystawie towarzyszy katalog według koncepcji i pod redakcją naukową dr Anny Lipy (w wersji polskiej oraz angielskiej) i książka August Zamoyski. Nie tylko archiwum pod redakcją naukową Marii Śledzianowskiej (w polsko-angielskiej wersji językowej) oraz mały przewodnik po ekspozycji i przewodnik dla dzieci.

Impulsem do stworzenia wystawy i jej kolejnych odsłon (wcześniej w: 2019 roku w Muzeum Literatury im. Adama Mickiewicza w Warszawie i w 2020 roku w Muzeum Narodowym w Poznaniu) była pięćdziesiąta rocznica śmierci artysty w 2020 oraz fakt zakupu dużej kolekcji rzeźb Zamoyskiego do zbiorów publicznych. W 2019 roku dzięki współpracy Ministerstwa Kultury i Dziedzictwa Narodowego, Muzeum Narodowego w Warszawie oraz Muzeum Literatury im. Adama Mickiewicza w Warszawie zakupiono dorobek artystyczny Zamoyskiego do tej pory prezentowany w Musée Auguste Zamoyski w Prieuré des Granges koło Sylvanés we Francji. 

Gdańska edycja wystawy August Zamoyski. Myśleć w kamieniu jest współorganizowana przez Muzeum Narodowe w Gdańsku i Muzeum Literatury im. Adama Mickiewicza w Warszawie we współpracy z Muzeum Narodowym w Warszawie w ramach PROJEKTU ZAMOYSKI 2017-2021.

Kuratorki: dr Anna Lipa (Muzeum Literatury im. Adama Mickiewicza w Warszawie, pomysłodawczyni i autorka scenariusza wystawy), Małgorzata Paszylka-Glaza (Muzeum Narodowe w Gdańsku)

Przedprzewodnik wystawy

August Zamoyski. To Think in Stone

Dates: 28 April – 28 August 2022
Place: Abbots’ Palace in Oliwa, Department of Modern Art, National Museum in Gdańsk, ul. Cystersów 18
Opening: 18 April, time: 19:00

The Gdańsk edition of the immense monographic exhibition of the work of August Zamoyski (1893-1970) is a multifaceted story both of the artist’s oeuvre and his colourful life. It is a story told not only with his sculptures but also with a vast archival legacy, including photographs, rare films, notes, letters and sketchbooks.

It shows a profile of an unconventional man with many talents and features: an aristocrat, artist, music lover, art theoretician, globetrotter, enthusiastic athlete, linguist, teacher, a friend of famous artists and writers and, most of all, one of the most accomplished Polish sculptors of the 20th century.

The exhibition is divided into several chapters that tell the story of the stages of the artist’s work and, most of all, about his passions, travels, talents, predilections and incredible love of life. The first section is titled Jabłoń (1893-1924) and presents the time spent by Zamoyski at his aristocratic family’s estate in the Lublin region when he made his first steps in sculpture. The second section, Meeting with Rita (1914-1918), follows his life during World War I when he became a prisoner of war and was sent to a hospital in Berlin where, at a performance, he met the famous Italian dancer Rita Sacchetto, who became his wife, muse and model. It was Rita who helped him decide to focus mainly on his sculpture. He soon joined the avant-garde expressionist Bunt [Rebellion] group in Poznań. The section Zakopane (1918-1924) shows his art from the time he spent in the capital of the Tatra Mountains, where he became involved with a group of Polish expressionists, later called the Formists. His Formist sculptures from that time are almost all lost because he decided to destroy them, dramatically bidding farewell to this chapter in his artistic life.

The next stage of his artistic career is New York-Paris (1921-1924). Zamoyski lived in New York for about a year, where he sculpted mainly busts (including that of movie actress Marion Davies). In 1924 he moved to Paris, where he became friends with the art circles of the École de Paris and exhibited his sculptures at Paris’s salons. In 1927, he met singer Anna Maria (Maneta) Radwan, and thus we welcome you to visit the section Travels with Mata (1927-1935). She was the second woman he passionately sculpted and photographed. She was not only his lover and travel companion but, most of all, his muse. Return to Order. The Studio (1925-1939) presents the period when Zamoyski’s sculpture turned towards a reinterpretation of classicism while Return to Order. Brazil is the story of the fifteen years (after France capitulated) that Zamoyski spent in South America. This was a time of entirely new experiences for him. In Rio de Janeiro, he founded the Free Sculpture School at the School of Fine Arts. The final section, Toward the Sacred (1945-1970), shows how religious themes began to dominate his work. He settled again in France, in Saint-Clar-de Rivière near Toulouse, where he lived until his death.

Besides the archival material, the exhibition shows 86 sculptures by Zamoyski from each stage of his creative life, complemented with the work of artists who he met along the way, such as Stanisław Ignacy Witkiewicz or Rafał Malczewski, as well as pieces made by the students of the Warsaw Academy of Fine Arts, inspired by Zamoyski’s lost Formist works, a homage, as it were, by the young artists. The exhibition is accompanied by a catalogue conceived and edited by Dr Anna Lipa (in Polish and English), the book August Zamoyski. Nie tylko archiwum [August Zamoyski. More than an Archive] edited by Maria Śledzianowska (in Polish and English), a small exhibition guide and a children’s guide.

The impulse to create this exhibition and its successive editions (earlier in 2019 at the Adam Mickiewicz Museum of Literature in Warsaw and the National Museum in Poznań in 2020) came from the fiftieth anniversary of the artist’s death in 2020 and a purchase of a large group of sculptures by Zamoyski for a public collection. In 2019, the joint efforts of the Ministry of Culture and National Heritage, the National Museum in Warsaw and the Adam Mickiewicz Museum of Literature in Warsaw led to the purchase of Zamoyski’s work which had before been displayed at the Musée Auguste Zamoyski in Prieuré des Granges near Sylvanés, France.

The Gdańsk edition of the August Zamoyski. To Think in Stone exhibition is co-organised by the National Museum in Gdańsk and the Adam Mickiewicz Museum of Literature in Warsaw in collaboration with the National Museum in Warsaw under PROJECT ZAMOYSKI 2017-2021.

Curators: Dr Anna Lipa (Adam Mickiewicz Museum of Literature in Warsaw, the originator of the exhibition and the author of its script), Małgorzata Paszylka-Glaza (National Museum in Gdańsk

Август Замойскі. Думати в камінні

Час: 28 квітня – 28 серпня 2022
Місце: Палац Опатів в Оліві, Філія Сучасного Мистецтва Національного Музею в Ґданську, вул. Цистерсів 18
Вернісаж: 28 квітня 19:00

Ґданська версія великої монографії Августа Замойського (1893-1970)  – це багатосюжетна розповідь, що представляє як творчість, так і надзвичайно різнобарвне життя художника. Вона розказана не лише за допомогою різьблених робіт, а й також архівної спадщини, що включає в себе фотографії, унікальні фільми, замітки, кореспонденцію чи скетчбук.

Формується в ній фігура незвичайної людини з різносторонніми талантами і якостями: аристократа, творця, меломана, теоретика мистецтва, мандрівника, азартного спортсмена, поліглота, вчителя, друга відомих художників і письменників, а також, передусім, одного з відмінніших польських скульпторів XX століття.

Виставка поділена на кілька секцій, які розповідають про кожні наступні етапи творчості художника, передусім про його пристрасті, подорожі, таланти, сподобання і незвичайною жагою до життя. Перша секція називається Яблонь (1893-1924). Представляє час, проведений Замойським в його родинному маєтку на Любельшчизні. Вже на той момент він пробував різьбити. В рамках наступної, Зустріч з Рітою (1914-1918), спостерігаємо зміни в його долі в часи першої світової війни, коли він потрапив у полон і лікарню в Берліні.  Тут під час виступу він зустрів відому італійську танцівницю – Ріту Сачетто, яка стала його дружиною, музою і натурщицею. Це Ріта пришвидшила його рішення зосередитися виключно на скульптурі. В скорому часі він долучився до авангардної, експреоністичної групи Бунт, що діяла в Познані. В секції  Закопане (1918-1924) ми показуємо його творчість з періоду, що він провів в столиці Татр, коли зв’язався із краківською групою польських експресіоністів, пізніше формістів. Його формістські скульптури того періоду майже не зберіглися, він вирішив їх знишити – драматичним способом прощаючись з йим розділом своєї творчості.

Hаступний етап творчого шляху був названий Нью-Йорк-Париж (1921-1924). Перебування Замойського в Ньо-Йорку тривав близько року, він створював там передусім бюсти ( серед інших кіноактриси Маріон Дейвіс). В 1924 році він оселився в Парижі. Тут він потоваришував з художнім осередком  École de Paris i виставляв свої скульптури в паризьких салонах. В 1927 році він познайомився зі співачкою Анною Марією (Манетою) Радван – цим ми запрошуємо до секції Подорожі з Матою (1927-1935).  Це друга жінка, яку він пристрасно ліпив і фотографував. Вона була не лише його коханою і супутницею у подорожах, а й передусім музою. Повернення до порядку – майстерня (1925-1939) представляє період, коли різьбярська діяльність Замойського рухалася в напрямку реінтерпретації класицизму. В свою чергу, Повернення до порядку – Бразилія  – це історія 15 років, що від 1940 року (після капітуляції Франції) Замойський провів власне кажучи в Південній Америці. Був це для нього період абсолютно нового досвіду. В Ріо де Жанейро він відкрив Вільну Школу Скульптури, що функціонувала при Академії Мистецтв. В останній секції, В сторону сакрум  (1945-1970), ми побачимо, як в його творчості почала домінувати релігійна тематика. В цей час він наново осів у Франції, у Сен-Клар-де-Рив’єр неподалік Тулузи, де жив до смерті.

Поруч із архівними матеріалами, на експозиції ми побачимо 86 скульптур Замойського, що походять з усіх вище перерахованих періодів його творчості. Доповнять їх роботи художників, яких він зустрів на воєму шляху, таких як Станіслав Іґнаци Віткевіч чи Рафал Мальчевскі,  також виконані студентами варшавської Академії Мистецтв скульптури, що посилаються на зниклі формістичні роботи Замойського, що являють собою своєрідну данину молодих художників. Виставу супроводжує каталог згідно концепції і редації доктора Анни Ліпи ( польскою і англійською мовами) і книжка Август Замойскі. Не тільки архів під науковою редакцією Марії Щледжяновської ( польською і англійською мовами), а також малий гід експозицією і гід для дітей.

Імпульсом до створення виставки і її чергових едицій (раніше в: 2019 році в Музеї Літератури ім. Адама Міцкевича в Варшаві і в  2020 році в Національному Музеї в Познані) була 50-та річниця смерті скульптора в 2020, а також факт купівлі великої колекції скульптур Замойського до публічних зібрань.  В 2019 році завдяки співпраці Міністерства Культури і Національної Спадщини, Національного Музею в Варшаві і Музею Літератури ім. Адама Міцькевича в Варшаві, викуплено доробок Замойського, до цього часу виставлений в  Musée Auguste Zamoyski w Prieuré des Granges неподалік Sylvanés у Франції.

Ґданська едиція виствки Август Замойські. Думати в камінні співорганізована Національним Музеєм Ґданська і Музеєм Літератури ім. Адама Міцькевича в Варшаві у співпраці з Національним Музеєм в Варшаві в рамках ПРОЕКТУ ЗАМОЙСКІ  2017-2021.

Кураторки: доктор Анна Ліпа ( Музей Літератури ім. Адама Міцькевича в Варашаві, автор ідеї і сценарія виставки), Малгожата Пашилка-Ґлаза (Національний Музей в Ґданську)

A. Zamoyski w trakcie pracy w tle rzeźba Portret Serge Lifara, La Ciotat, 1930-1932 fot. nieznany, zbiory Muzeum Literatury

A. Zamoyski, Paryż, 1925, fot. Pierre Choumoff, zbiory Muzuem Litertatury

August Zamoyski przed rajdem rowerowym Paryż-Zakopane, 1925, fot. Pierre Choumoff, zbiory Muzeum Literat

August Zamoyski w pracowni przy Avenue de Maine, Paryż, 1927-1928, fotograf nieznany, zbiory Muzeum Literatury

karty ze szkicowników Augusta Zamoyskiego, zbiory Muzeum Literatury

karty ze szkicowników Augusta Zamoyskiego, zbiory Muzeum Literatury

August Zamoyski, Krokodyl (Smok), ok. 1912–1913 (?), Jabłoń żelazo kute, Muzeum Narodowe w Warszawie

August Zamoyski, Łza-portret Rity Sacchetto, ok. 1917, Berlin, Muzeum Narodowe w Warszawie

August Zamoyski, Odwaga, ok. 1960, replika kompozycji Ich dwoje X z 1921–1922, brąz, Muzeum Narodowe w Warszawie

August Zamoyski, Portret formistyczny Antoniego Słonimskiego, ok. 1927, dioryt, według wersji gipsowej z 1923, Muzeum Narodowe w Warszawie

August Zamoyski, Portret formistyczny Louisa Marcoussisa, ok. 1970, brąz patynowany na czarno, według wersji z ok. 1923, Muzeum Narodowe w Warszawie

August Zamoyski, Zmartwychwstanie – studium do własnego nagrobka, 1967–1968, odlew, stop cyny i ołowiu, Muzeum Narodowe w Warszawie

August Zamoyski, Ich dwoje V – Wzlot, ok. 1927, według wersji gipsowej z 1919, czarny marmur, Muzeum Narodowe w Warszawie

August Zamoyski, Rhea czyli W półmroku tego świata, 1943–1944, marmur biały portugalski lub marmur różowy z Estremoz, Muzeum Narodowe w Warszawie

August Zamoyski, Portret Marii Walterskirchen, 1923, transpozycja formistyczna, Muzeum Narodowe w Warszawie